Свято «Благослови, мати, Весну закликати!»

Свято «Благослови, мати, Весну закликати!»

Для молодших школярів.

 Мета. Відтворити на святі обряд зустрічі весни, показати його красу; навчити дітей обрядових пісень-веснянок, водити хороводи, народних ігор; виховувати любов до рідного краю, національних традицій; розвивати інтерес і бажання до вивчення і відродження народних звичаїв та традицій рідного краю, оберігати їх.

Обладнання. Віночки з барвінку, вишиті рушники, національний одяг, жайворонки на паличках,шпаківні,дерево, квіти,стрічки, опудало зими.

Музичне оформлення. Веснянка «Ой прийшла весна», веснянка «Вийди, вийди сонечко»,гаївка «Подоляночка»,веснянка «А ми просо сіяли», «Квітка душа»: музика К. Меладзе, слова «Д.Гольде

На сцену виходять дівчата під веснянку «Ой прийшла весна».

Дівчина - Ой, виходьте, дівчата,
Та в цей вечір на вулицю
Весну-красну зустрічати,
Весну - красну вітати.


Разом всі : Раді ми весну стрічати, та ось не пускає нас мати.
Дівчина - Треба її попросити, нехай нас благословить.
(виходить мати, а дівчата до неї співають).
Дівчина-Благослови, мати, весну закликати,
Дівчина-Весну закликати, зиму проводжати.
Дівчина-Зимочка в возочку, літечко в човничку
Мати: Благословляю Вас діти ідіть весну гукайте, щоб прийшла до нас з радістю та Божою милістю!А давайте звернемося до птахів із проханням замкнути ключами зиму, „відімкнути землю”, повернути тепло, щоб „зиму одмело”.
Виконується пісня « Збирались дівки» і виходять хлопці зі шпаківнями. Виходять діти, які несуть на палиці жайворонків.
Мати: На обретіння і справді відбувається масовий приліт птахів. Першими прилітають жайворонки – справжні благовісники Весни в Україні. Вслід за жайворонками летять з вирію дикі гуси, журавлі!
Хлопець - Гуси, гуси, нате Вам на гніздечко, а нам на здоров»ячко!
Хлопець  -Гуси, гуси, Вам на гніздечко, а нам на тепло!
Хлопець -Гуси, гуси, колесом, кружляйте червоним поясом.
Хлопець -Журавлі, журавлі!
Хлопець - Ні, як летять журавлі, так стань оце і каже :
-Веселики, Веселики. Бо як скажеш «журавлі», то будеш журитися цілий рік.
Мати:Ще треба звернутися до сонечка, як до божества, щоб воно вийшло з-за хмар, щоб краще гріло, щоб розтанули сніги, зазеленіла трава і зацвіли квіти.
Дівчина- Виглянь, виглянь сонечко,
На бабине полечко,
На дідове зіллячко,
На наше подвір’ячко.
Пісня «Вийди, вийди сонечко»
Вийди, вийди сонечко на дідове полечко
На бабине зіллячко
На наше подвір’ячко
На весняні квіточки
На маленькі діточки
Там вони граються
Тебе дожидаються.
Дівчина- Весно, Весно,Весняночко!
Прийди до нас, Подоляночко.
Прийди теплом сонечком,
Дощиком упади на городи,
На поле і на сади.
Дівчина- А тепер весна нас почула?
Дівчина- Вже йде весна, вже йде красна!
Із стріх вода капле.
Дівчина-На зелених, на левадах оживають квіти,
Зустрічають радо весну дорослі й діти.
Дівчина- Розступіться, люди добрі, гості і селяни.
Йде Весна-красна до нас,
Гостя довгождана.
На фоні музики (Закарпатський танець») виходить весна.
Весна: Я весна весняночка прегарна паняночка. Прийшла Вас вітати, гаївку співати. Дякую вам за гостинну зустріч! Я принесла вам найкращі мрії і сподівання.
Застелю просторі лани зеленими килимами,
Сади уквітчаю буйним цвітом!

Дівчата і хлопці разом з весною прикрашають дерево під фонову музику.
Весна: Дівчата, а ви „Подоляночку” вмієте виводити?
Дівчата: Так, так, вміємо.

 Стають у коло і співають „Подоляночку”.

Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була Молодесенька.
Тут вона впала,
До землi припала.
Личко не вмивала,
Бо води не мала.
Пiд цю пiсню подоляночка спершу ходить у колi, а потiм присiдає до землi, схиляє голову на руки i сидить так, зажурившись, аж усiм шкода ïï стає, i вони спiвають:
Устань, устань,
Подоляночко.
Тут подоляночка пiдхоплюється, а коло спiває далi:
Умий личко,
Як ту скляночку.
На цi слова подоляночка показує в рухах, як вона старанно вмивається. I побачивши, що вона така чепурна, всi здогадуються, що вона, певно, й танцювати вмiє, i радiють, радять ïй у своïй пiсеньцi:
Вiзьмися у боки,
Покажи нам скоки.
Та бiжи до гаю,
Бери дiвча з краю!
Подоляночка тiшиться i пританцьовує пiд цю пiсеньку, а далi бiжить до кола, бере за руку якусь дiвчинку i веде всередину на своє мiсце, а сама стає в коло разом з усiма.
Весна: Добре ви заспівали, мене звеселили. А сіяти ви умієте?
Хлопці: (всі разом) Уміємо Просо сіємо!
Діти співають „А ми просо сіяли”. Діляться на дві шеренги – одна проти другої – кроків за десять, побравшись за руки, стають. Під спів гурти то наближаються один до одного, то розходяться.
А ми просо сіяли, сіяли,
Ой Дід, Ладо, сіяли, сіяли,
А ми просо витопчем, витопчем (2 рази).

А чим же вам витоптать, витоптать?
А ми коней випустим, випустим!
А ми коней займемо, займемо!

А ми коней викупим, викупим.
А чим же вам викупить, викупить?
А ми дамо сто рублів, сто рублів.

Нам не треба й тисячі, тисячі!
А ми дамо дівчину, дівчину!
Ми дівчину заберем, заберем!

Весна:Зима відступила. Але треба було її прогнати зовсім. Треба її спалити! От тоді вже не вернеться! А як спалювали зиму?

Танець «Спалення опудала».
Весна: Дякую, за щиру зустріч та гарні пісні.
Дівчина- Люблю весну, та хто ж її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
Дівчина-І мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат.
Хлопець- Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
Коли рида од щастя соловей
Хлопець-І заглядає сонце під повіки
У тишині задуманих алей...
Дівчина- Люблю, коли блукає місяць в травах,
Хатини білить променем своїм
Дівчина-І п”є тепло ночей ласкавих,
А на лугах пливе туманів дим...
Дівчина- Весна вдягла у зелень віти в дуба,
Уже курличуть в небі журавлі,
Хлопчик-Люблю весну, та хто її не любить,
На цій чудесній, радісній землі!

Фінальна пісня Н.Матвієнко «Квітка душа»